зміст

1іСТОРІЯ ДЖАЗУ

МОРТОН «ДЖЕЛЛИ РОЛЛ»

Кларнетист Пи-Ви Рассел.

БЕЙДЕРБЕК «БИКС

ГУДМЕН БЕННИ

Луї Армстронг

Бутман Ігор

Бриль Ігор

Ентоні Брекстон

Уолер «Фетс»

Беше Сідні

Каунт Бейси

Коулмен Орнет

БіГАРД «БАРНі»

КАРТЕР БЕННі

ГОЛСОН БЕННИ

КОРИА ЧИК//

Блюз -ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ 

Ритм-енд-блюз

Бу́ґі-ву́ґі

Отіс Раш

ХЕНДЕРСОН Флетчер

 Эллінгтон «дюк»

Гіллеспі Діззі

Вуди Герман

ГАРАНЯН Георгий

МУЗИЧНІ СТИЛІ ТА НАПРЯМКИ

 

Джаз

-Рід сучасного мистецтва сформованого на межі 19-20-ст. в південних штатах США серед американських негрів потомків африканських рабів. Важливою характеристикою джазу є ритміка і регулярна пульсація(біт), і відхилення від неї (свінг)-качання,це і є початком традиційної африканської музики. Джазове мистецтво основане на імпровізації продуманої і необов’язково. Для раннього ново-орлеанського (традиційного) джазу 1910-20-х років-характерна колективна імпровізація три варіанти-і раз мелодія. В 20-і роки сформувалися основні стилі- свінгів (кач) сольної групи,ритмічна пульсація ударної групи,вокальна імпровізація без слів (скеч). Основне місце в репертуарі традиційного джазу відіграв блюз. Пізніше 2 етапа раннього джазу ново орлеанський а пізніше чікагський обєдналися терміном диксиленд. Використання джазу в крупній формі ознаменувало початок симфоджазу.(Д.Мійо «створення світу», «рапсодія в шлюзових тонах»).в середині 50-х експерименти по сполученні принципів джазу у сучасній музиці отримало назву 3-я течія. Для свінгу притаманна поява нового типу оркестру(біг-бенд) у великому оркестрі прийшлосі відмовитись від колективної імпровізації, а тут головне місце відіграло аранжування-прояв композиторського мислення воно ставило імпровізацію в рамки,а в партитурі передбачалися вільні вікна.Імровізація оснавувалась на квадраті рівно по числу тактах і виконується на 1 акомпонементі де музикант підставляє свої мелодичні звороти. В свінгу використовується «риф»-2-4 тактова ритмічна репліка її виконує оркестр поки імпровізує соліст.1-4 долі такту акцентовані. Стиль «боп»-відкрив нову епоху в джазі експерименти Д.Гілеспі,Т.Монка,Ч.Паркера. Тема майже не звучала в оригіналі на її місце ставили не *пригладжені* фрази імпровізацій. 40-60-і р. *кул* або *вест* -1-й. напрямок сучасного джазу.(озн.холодний) широке використання досвіду класичної і сучасної серйозної музики(поліфонія,концертна форма). 2-й напрямок «хард-боп»(горячий)-споріднення старого бі-бопа з традиціями негритянського фольклору-темпераментні ритми,інтонації спірічуелсів (подібний до «соул»-душа джазу). В 60-і роки музиканти експериментують з спонтанною імпровізацією не шукаючи конкретної теми так званий вільний джаз велике значення в ньому має ладовий принцип імпровізації.70-і р. в джаз приходять електро-інструменти і ритми молодіжної рок-музики основані на більш детальнім дробленні такту(джаз,рок,фюжн,сплав).

 

Джаз

Джаз явище багатозначиме  щоб зрозуміти розвиток його гармонічної мови, від його становлення і до тепер-важка задача.Але якщо зосередити увагу на конкретних моментах його розвитку, то безперечно можна говорити про напрямок гармонічної еволюції джазу від елементарного до надзвичайно складнішого.

 

 

                                 Спірічуелс

Спірічуелс виник тоді коли негритянське населення почали привчати до релегії білих.В протестантській церкві негри познайомились з багатоголосими хоровими гімнами.Вони швидко запам’ятали нескладну мелодику і гармонію та з самого початку почали вводити в спів елементи імпровізації.Спірічуелси являються зразками високохудожнього музичного фольклору що  сформувався у південних штатах в 19ст.Велика культура хорового виконавства в поєднанні з експресивною мелодикою і системою поліфонічних підголосків,імітації,остра ритміка,і незвична(для європейського світогляду)гармонія.Спірічуелс-це гілка афроамериканського фольклору що визначала шляхи джазу.Синтез європейської та африканської музики стало характерною рисою джазу.Це 1-з перших синтетичних афроєвропейських культур які заняли в Америці роль національного фольклору,що розвивався на соціально-культурному грунті країни.

Мелодичні та культурні принципи побудовані на європейських церковних гімнах,були завоєні неграми в руслі власних музичних традицій.Звідси зявилися гімни що об’єднані європейською формою та простою ступеневою гармонією що виходить з древніх традицій африканського хорового співу.(тоніка заміняється 6ст.)Значення спірічуелсу в розвитку джазу складається з розробки принципів мелодичного оформлення закритої і відкритої позиції при внесенні гармонісного паралелізму в створенні багатоголосих форм.Спів що супроводжувався в спірічуєлсі тупотінням ніг,плесканням в долоні,поділ ансамблю на мелодичну та ритмічну секцію- пізніше започаткували такі поняття як «біт»,офф біт».

Робочі пісні(work sonqs).

Робочі пісні негрів в період рабства були важливою складовою негритянського фольклору.Виконувались сольно і в групах без акомпонемента.Вони являли собою пісенну форму з малорозвиненою мелодико,то характерним коротким диханням.Типова перекличка між солістом і хором(заклику-відповіді)пронизує ці піснеспвіви.Найважливішою стилістикою є не темперовані мелодичні звуки-інтонації з викриками,зітханням.Для джазу ці пісні створили ефект «Шаут»-стиль пісні що носить «кричущий» характер виконання.

Менестрелі

Беруть початок старовинних музичних видовищ які виникли в Північній Америці 18ст.В 19ст.під впливом афро-американського фольклору вони видозмінювались пісні(англо-кельські) імпровізувались,оброблялись.В 30-і р.в менестрельскій музиці зявилось банджо яке надало специфічний колорит.Пізніше негритянські елементи в менестрельній музиці стають пріоритетними.В надрах менестрельної комедії зародились паростки джазу.Це інструментальна музика  у вигляді синкопованого швидкого маршу-(кейк-уок-салонний варіант і рег-тайм-естрадний варіант) другий залишився як одна зі складових елементів зрілого джазу.

Регтайм(рваний ритм).

Виник в кінці 19ст. Отримав сенсаційний успіх і популярність на поч..20ст.Відоми як стиль гри на ф-но.Характерною рисою для нього є синкопована мелодика,чіткий ритм і «качання» басу в лівій руці.Його попередники-«джиг-піано»,»кейк-уок».Але деякі його якості мають європейське коріння.Звільнившись від сфери народної музики(негрів)регтайм переживає великий підйом.

Його ритміка була підготовлена менесрелями в 19ст.

На стику віків регтайм досягнув свого апогея.Влив на інструментальні форми негритянської музики з якї сформувався джаз.Поряд з сольною ф-ною грою регтайм виконувався і в оркестрі.Це не стара форма джазу це незалежній музичний стиль який виходить з тих коренів що джаз.Видатні постаті регтайму С.Джоплін,»Джері Ролл»Мортон,Роберт Хємптон.Близьким роесником регтайму є стиль «страйк- піано».З точки зору гармонії  і регтайм і страйк-піано не являюь особливого інтересу.Проста гармонія що базується на головних ступенях ладу,відхилення в споріднені тональності.

 

Beat-(удар)-пульс джазу регулярне і однаково сильнеметрично акцентований рух.Акценти на всі 4 долі такту(FOUR-BEAT)Білі музиканти віддавали перевагу 1-й 3-й долі а 2-а і 4-я легкі тактові долі(two-beat.

Оф= біт- це екстатичний прояв джазу,складніше поняття чим синкопування.Це ритмічна атмосфера джазу.Мелодичні акценти і оф-біті повинні співпадати з метричними.Це головний ритмічний принцип в джазі

 

Традиційний джаз

 

Треба сказати що негритянські і білі оркестри розвивались паралельно,граючи одну і ту саму музику.Білий традиційний джаз в скорому стали називати «диксиленд»-оркестри які грали регтайми, марші,блюзи.Побутувала думка,що джаз виник в Н.Орлеані-це помилка.Джаз формувався одночасно в різних районах США,а життя Н.Орлеану було надзвичайно насичиним і багато музикантів джазу-Виходці з Н.Орлеану(Л.Армстронг).

 

Чікагський стиль

 

Чікагський стиль –це проміжна стадія між традиційним джазом і свінгом..В ньому присутня групова гра(мідь,саксофони).Спільна імпровізація починає уступати місце сольній.Проходить заміна інструментів-корнетисти частіше грають на трубі,туба заміняє контрабас,банджо –гітарою,стійка роль в оркестрі саксофона та роялю.Без перехідних стилів-чікагського,канзаського,нью-йорського-джаз до поч..30-х років не зміг би розвиватися далі.Гармонія в основному взята з рег-тайму і блюзу,але є деякі нові тенденції подвійна домінанта-часто змінюється малим мінорним септакордом 2-го ступеню.Відомі музиканти-К.Олівер.Б.Бейдербек,Л.Армстронг,У.»Фєтс»,

Б.Гудмен

 

Джаз-рок

В середині 50-х в популярній музиці виник рок-н-рол. Він був заснований на негритянськім міськім блюзі з невеликою кількістю духовних піснеспівів і джазу. Поява його пов’язана з іменами співаків Е.Преслі та Б.Хейли. Розквіту нової музики сприяли 2-а фактори-поява в англії ансамблю «Бітлз» який використовував електронно-підсилююче звучання, та популярність детройтських негритянських груп. До зовнішніх факторів належали використання електрогітар з сильним підсиленням звуку,яке гіпнотично діяло на юну публіку, а також зовнішній вигляд і манера поведінки співаків. В 2-й пол..60-х вникає так званий «білий рок»-стиль що відійшов від негритянської музики і тяготів до східної (індійської).

Рок -не відрізнявся своєрідністю гармонічної мови і ґрунтувався на блюзі,але в скорому часі в цю музику починають проникати гармонічні послідовності що нагадують гармонію до класичного періоду європейської музики.Бас прагне до мелодичної та ритмічної сомостійності.

Одним з не достатків року являється примітивна імпровізація.Останнім часом рок та джаз зливаються в одне ціле.По цьому шляху пішли відомі джазові музиканти,взявши що найкраще з року(ритм,електронні ефекти) а з джазу імпровізацію,в результаті чого музика не перестає бути тільки розважальною а набуває нового професійного рівня.

Гармонія джаз-року ускладнюється,хоча багато джазових музикантів надають перевагу імпровізації в рамках ладового стилю,що базується на кількох акордах. Найбільш відомі музиканти цього напрямку-Чик Корія, Карлос Сантана,Дизи Гилеспі,Майлс Девіс.

 

 

 

 

Сучасні течії

До кінця 50-х джаз ішов по шляху ускладнення всі елементів-гармонії,мелодики,ритму.Якщо в 40-х,р джаз стосувався ритму(бі-боп) та імпровізації, то в кінці 50-х джаз підійшов до атональності. Джаз не пішов по шляху атональності,він заняв проміжну позицію яку називають часто модальною. Другі більш радикальні новшества пов’язані з іменем Орнета Коулмена(альт-саксофон)-він ігнорував звичайні музичні побудови,даже загальні поняття –висоти та інтонації звуку,видобуваючи не привичні «дикі звуки»цей напрямок отримав назву «нова хвиля»(авангард),(О.Коулмен,Д.Колтрейн)

 

                                          Кул-джаз

 

Кул-виник як протиставлення емоційній гарячій манері-бі-бопу.Ця музика більш строга та лірична(Л.Янг,М.Девіс) в кул-джазі класичний і сучасний гармонічний елемент,поліфонія і політональність,які використовуються більш широко ніж у свінгу і бопі.

                                  Сучасний джаз.Бі-боп.

Сучасний джаз почався зі стилю бі-боп.Бі-боп приніс ряд конкретних переворотів у сфері ритміки,техніки фразування,форми і частково гармонії.Назважаючи на свій шокуючий облік-бі-боп- це  логічний результат розвитку свінгу. Ряд прогресивних музикантів свінгу продовжували свої пошуки в області малих складів «комбо»-завдяки яким виник бі-боп.Серед піонерів бі-бопу в першу чергу слід назвати-Ч.Паркера,Д.Гілеспі,Т.Монк,Кенни Кларка. Докорінно змінилась трактовка інструментів ритм групи,які повністю стали повноправними солістами ансамблю наряду з духовими. Часто на складну гармонічну схему відомої мелодії музиканти бопу писали нову тему, використовуючи хроматичні секвенції.

 

Свинг

Поштовхом до виникнення свінгу являється економічна криза 1929р.,в результаті якої негритянські ансамблі перестали існувати. На зміну їм прийшли переважно білі оркестри,керівниками яких були білі музиканти. Музично свінг суттєво відрізнявся від попередніх стилів джазу. Важлива роль європейських елементів в гармонії і формі,на перший план виступає аранжировка і сольна імпровізація на фоні «рифів»(фраза на якій соліст імпровізує). Свінг як музичне явище можна розглядати в 2-х аспектах-1 традиційне африканське народне мистецтво,що насичине європейським переважаючим впливом,2-асиміляція білими музикантами основних елементів негритянської музики,вона являє собою однорідний музичний матеріал-особлива форма евроамериканської музики.В кінці 30-х Б.Гудмен запрошує в свій оркестр декілька негритянських музикантів.В цьому сплаві формується класичний свінг. Гармонічна база регтайма і блюза не втрачає свого значення. В Свінгу явно відчувається тенденція,насиченості розкоші гармонічної мови.Але порівняна з комерційним джазом гармонія тяготіє до більш напруженості і остроти.

 

Комерційний джаз.

Комерційний джаз тормозив розвиток імпровізаційного джазу,але він зіграв і позитивну роль,завдяки йому широка публіка отримала можливість познайомитися з джазом. Джаз отримав той «лоск» який дозволив йому підкорити вищі сфери суспільства. В комерційнім джазі виросла майстерність музикантів-і тут могли працювати тільки професійні музиканти. Багато з них стали володіти мистецтвом аранжировки.Велика роль гармонії, яка чітко слідує за мелодією.Для симфоджазу пишуть американські композитори-Дж.Гершвін,Р.Роджерс.Саме в цей час були написані класичні джазові твори,які виконувалися джазовими музикантами в наступаючих стилях аж до наших днів.

 

 

Професійне музичне мистецтво що виникло на рубежі 19-20ст в результаті синтезу європейської та африканської культури утвердилось мистецтво в негритянському середовищі в США.Основні риси джазу-основна роль ритму,мелодичні акценти-що створюють відчуття хвилеподібного руху,імпровізація.Термін до кінця не вияснено-одна версія «джаз»-(фр.) говорити скоромовкою,-(нім.)-бігти,переслідувати-(афиканською)-це барабани,-(арабською)-зваблювати.В 19ст. це слово використовували негри як вигук.Новоорлеанські креоли використовували його значення як –прискорювати музику.В 1910р це слово побутувало в Чікаго і мало непристойний зміст.В1915.-вперше назва оркестру Т.Брауна(Диксиленд Джаз Бенд).

Дж.Мортон

МОРТОН «ДЖЕЛЛИ РОЛЛ» 

(20жовтня 1885/1890, Новий Орлеан,  10 серпня1941), американский джазовий піаніст,співак,керівник оркестру один із найбільш значимих  представників традиційного джазу.

В 1890-х р. став навчатися гри на гитарі і фортепіано. З 1902 виступав як піаніст в розважальних закладах Сторівілла в Новому Орлеані,виступав з сольними концертами. Стиль гри Мортона поєднював в собі елементи регтайма, блюза, іспанського і креольского фольклора з характерними індивидуальними особливостями. З перебільшенням рахують що іменно він «винайшов джаз в 1902р». Великий вплив на розвиток раннього джазу,а також на багатьох музикантів чікагського стилю і свінга.

 

Кларнетист Пи-Ви Рассел.

РАССЕЛ «ПИ ВИ» 27 березня 1906, Мейпл-Вуд,  Міссурі — 15 лютого 1969, Александа, шт. Вірджінія), американский джазовий кларнетист, один із видатних  стилістів, представників чікагскої школи традиційного джазу.Завдяки любові до ексцентрики завоював славу великого шоумена.

 В 1960р. виконував сучасний джаз  (з біг-бендом Олівера Нелсона, з тромбоністом Маршаллом Брауном, Телоніусом Монком).Виступав в Англії з місцевим диксилендом. Проявив себе і як талановитий художник.

Что такое джаз? Словами этого не объяснишь. Вы можете выискивать умные слова из десяти слогов, но они не помогут вам понять это. И если я скажу что-то в виде определения, то я, вероятно, откажусь от него через минуту. Я не считаю свое утверждение достаточно полным, если скажу, что, по-моему, в какой-то степени все дело заключается в следующем. Некая группа ребят (неважно, кто они и откуда) играет джаз потому, что они носят музыкальное чувство глубоко в своем сердце и ритм в своей крови - ритм, который нельзя ни выкинуть, ни отнять у них даже в том случае, если они будут играть в симфоническом оркестре. И, собственно говоря, неважно, какой тип музыки они решили играть - они всегда будут чувствовать бит лучше, чем тот, кто заучил свои ноты наизусть. Это такие люди, манеру игры которых вы не сможете изменить, в какое бы окружение вы их не поместили и чему бы вы ни пытались их научить.

БЕЙДЕРБЕК «БИКС

 (10 березня 1903, Давенпорт, Айова — 7 серпня 1931, Лонг-Айленд), американский джазовий музикант (корнет, фортепыано), бэндлідер, композитор. Виходець з багатої сімї німецького походження (дід — банкір, тато — Герман Бісмарк Бейдербек — промисловець.Ріс в багатому фамільному домі,де був орган і царювала атмосфера любові до музики, музикуванию.В дуже ранньому віці в нього зявилася музична обдарованість,з трьох років,подбирав по слуху на фортепіано,але після систематических занять проявив неусидчивість и органіну неприязнь нотной грамоти,і тому від уроків прийшлось відмовитись.Ці властивості натури в подальшому заважали йому отримати  повноцінне музичну освіту.Самостійно освоїв фортепіано и корнет, Бейдербек залишився талановитим самоучкою,він не володів в достатній мірі технікою і читкою нот з листа.Але  уже в 1910 газети писали  про вундеркінда, і умінням запам’ятовувати великі і складні твори.Першими його кумирами були Нік Ла-Рокка із ODJB и Еммет Харди із оркестра Леона Рапполо,зі школи його виключили бо увагу приділяв музичним розвагам чим занняттям. В 1921 його відправили в чікагску  Лейк-Форест-академію, де керував студентским джаз-бендом (виключений в 1922).Почав професійну деяльність у пароплавних оркестрах. В 1923—25 член ORIGINAL WOLVERINE ORCHESTRA (WOLVERINES), з яким зробив перші записи,мали сенсаційний успіх.Творчі контакти с Джіммі Нуном, «Кінгом» Олівером, Луі Армстронгом, Бессі Сміт.Грав з CHICAGOANS, в Сеіт-Луїзі співпрацював в оркестрі Пола Уайтмена (покинув його в 1929 в зв’язку з  нервовими розладами,і зловживанням алкоголем).Помер в 28 лет від прогресуючої пневмонії.

Яскрава, неординарна особистість Бейдербека і його доля овіяна легендами.Розповсюджені идеалізовані уявлення про Бейдербека допомогли написати про нього роман Дороти Бейкер «Молодий чоловік з трубою» (Young Man With A Horn, 1938; його заслуга в  традиційному джазі і перехід до свингу).

 

ГУДМЕН БЕННИ 

(30травня 1909 Чікаго, Іллінойс — 13липня 1986, Нью-Йорк), американский джазовый музикант (кларнет, альт-и баритон-саксофон, корнет,керівник ансамблю, бендлидер, композитор, аранжировщик). Дитинство провів в Чікаго, виріс в небагатій еврейській сімї, був восьмим із дванадцяти дітей. Син эмігранта із Россії, робочого швейної фабрики. На кларнеті навчився грати в 10років.Брав часні уроки у викладача музичного коледжу і музиканта чікагского симфоничного оркестру Франца Шеппа. Виступати почав в невеликім ансамблі при синагозі,потім в шкільному оркестрі, дансингах, клубах.

В 12р дебютував як професійний кларнетист в оркестрі Мероффа, після чого працював в різних оркестрах, в тому числі в AUSTIN HIGH SCHOOL GANG під керівництвом Дж. Макпартленда (1924). В 1925 поступив в оркестр Б. Поллака, виступав з ним в Каліфорнії, Чікаго і Нью-Йорку (разом с Гленном Міллером.З ним повязаний кульмінаційний пік розквіту оркестрового свінгу і титул Гудмена — «король свінгу»,якого він бул удостоєний пресою і прихильниками. В тім же році гудменівский біг-бэнд взяв участь в серії музичних радіопрограм Let's Dance («Потанцюєм»)

Сам термін «свінг» вперше увійшов в массовість в звязку з його концертами, він використовувався провідним замість терміна «джаз» Концерти давались кожну суботу і продовжувались з 11годин ранку до 2-х годин ночі; 53 радиостанції транслювали їх на всю країну. Вплив цеї музики на білу публіку був приголомшливий.Негритянсьrs оркестри що існували до 20-х-р. не могли конкурувати, з багаточисленними комерційними  світ-бендами білых, і широкі маси не знали їх. Записи його комбо часто визнають  удачними і цікавими, чим біг-бендові зразки, з точки зору джазової специфіки і якості свінгу. Експеременти  в області свінгової стилізації музики барокко (народження барок-джазу в 1937, коли джазовий скрипаль Эдді Саут и Стефан Граппеллі зіграли « концерта d-moll Баха).Кларнетист Гудмен мав вплив на багатьох музикантів диксиленда, свінга і модерн-джазу.Він виховав цілу плеяду «зірок»,керівників оркестрів, аранжировщиків,композиторів.Профессиональный музыкальный педагог

Луї Армстронг(бл.1900-1971рН.Орлеан)

Джазовий трубач,співак,керівник ансамблю,композитор,бендлідер.Дату свого народження знав лиш приблизно і просто вибрав навмисне 4 липня(нень незалежності)1900р.Ріс в бідній неблагополучній сімї(мама-прачка,займалась проституцією)Батько залишив сімю коли йому було 5р.Виховувала його бабуся(в минулому рабиня).З дитинства самостійно заробляв на їду(розавав газети,розносив вугілля)В своїм кварталі бачив багатьох музикантів раннього джазу,співав на вуличних ансамблях.За хуліганський поступок(вистріли з пістолета,що вкрав у полісмена-одного з відвідувачів мами)попав в виправний дім,де почав вчитися музиці,грав в духовім оркестрі на корнеті,і співав у хорі. Знайомство з Кингом Олівері дав великий поштовх до професійної музики.Гастролі з оркестром зробили його популярним.1936р переніс декілька операцій пов’язаних лікуванням давньої професійної травми верхньої губи,деформація через надто сильний притиск муштука і неправильного амбушура,а також операцію на зв’язках хотівши таким чином позбавитись від свого хриплого голосу,але пізніше зрозумівши яка цінність неповторного індивідуального достоїнства своєї вокальної манери.Творчість Армстронга-це еталон ідеальна модель «мейстрім-джазу» і неприривно удосконалюючого традиціоналізму.Він легко виступав з музикантами різних стилів і напрямків диксиленда,свінга,модерн-джазу,симфонізованими складами оркестру,церковними хорами,блюзовими співаками.Брав участь у філармонічних джазових концертах,мюзиклах,шоу,знявся в більш як 50-ти фільмах.Він створив різновидність «поп-джазу», міг задовольняти смаки будь якої аудиторії,популярної музики чи шлягера.Армстронг-сама яскрава особистість в історії джазу.в своїй творчості він зєднав незєднане-індивідуальний тип самовираження в загальнодоступній музиці,грубовату простоту і спонтанність,традиційність і новаторство,негритянський ідеал і європейські елементи свінга і модерн-джазу.x

Бутман Ігор(1961-)

Джазовий тенор-саксофоніст,керівник біг-бенда,композитор,провідний джвзовий музикант России90-х.Народився в Ленінграді,там закінчив музичне училище виступав по клубах,брав участь в акціях фри джазу,грав в ансамблях-«Аллегро»87р.за-кінчив школу Бреклі в Бостоні.З 1996р живе в Москві працює в різноманітних проектах-проводить міжнародні фестивалі,телевізійні програми «Джазофренія»Знаменитий джазмен Росіи без якого не проходять державні міроприємства пов’язані з розвитком культури.Відомі композиції «Вальс для Оксани», «неправильні думки».

 

 

Бриль Ігор(1944-)

Джазовий піанист композитор,учасник перших джазових фестивалів в 60-х.Музикознавець Аркадий Петров назвав його піаністом віртуозом,майстром м’якого туше,нюансів, півтонів.Один з перших джазових виконавців що зєднав остру джазову артикуляцію з традиційною мягкістю романтичного піанізма,імпровізаційну фантазію і строгість форми-його стихією є джазова поемність,висока мрійливість.

В 71р закінчив інститут імені Гнесіних.В15років уже почав грати джаз.Педагогічну діяльність почав в експериментальній студії естрадної і джазової музики,брав активну участь у створенні професійної джазової освіти в Москві. Виступав на різних унікольних проектах, з хором вокалістами, квартетами,створив з студентами квінтет «І.Бриль і нове покоління».Відомі його композиції «Балканський орнамент»,Танець чайок», «Наша самба», «подорож в блюз»,автор підручника «практичний курс джазової імпровізації».

Ентони Брекстон(1945-)

Американський джазовий музикант,композитор,керівник ансамблю бендлідер(флейта ,саксофон)

Народився в Чікаго.В 60-і р.отримав основну академічну музичну освіту,працював як композитор.Грав в оркестрі Мідчелла.До 1979р записав на платівку своїх творів,створив 17оркестрових творів і більше 20 творів для ф-но.

Один з яскравих представників авангарду.Він прийшов в джаз з академічної сфери цим пояснюється прагнення зробити свою композицію логічною,цілісною для любого типу джазової експресії.В партитурах творів використовує для цілі засоби математичної графіки,яка відбивається в моментах виконавства.

Уолер «Фетс»(1904-1943)

Негритянський джазовий піаніст,органіст,керівник оркестру,співак,композитор.Народився в сімї священника.в 15р він уже професійний музикант.Автор вокальних та інструментальних композицій писав музику до театральних постановок та брав участь у створенні фільмів.

Беше Сідні(1897-1959) 

Американський джазовий кларнетист,саксофоніст,композитор,керівник ансамблю.Народився в небагатій сімї в Ню-Орлеані.З 6р займався музикою.Підростком виступав у різних відомих оркестрах,їздив по Америці з гастролями (Л.Армстронгом,оркестром Кингом Олівера)Справив велике враження на європейських музикантів залишившись жити на деякий час  в Европі гастролював по різних країнах.Співпрацював з всіма відомими оркестрами,в один період залишив музику у зв’язку з економічною кризою 30-х.У 47р.виїхав на постійне місце проживання до Парижу,записував платівки,видавав книги.До кінця життя був оточений повагою і прихильниками.Беше Сідні-видатний преставник класичного джазу,лідер креольського напрямку.Зірка першої величини в американськім джазі 20-х.В 24-р визнаний кращим виконавцем на духових інструментах легко витримав конкуренцію з Л.Армстронгом на друге місце відійшов з появою К.Хокінса.Але незважаючи на достойне місце справжнє розуміння знайшов за межами США.На відміну від інших ветеранів традиційного джазу він завжди вдосконалював свою майстерність і став еталоном майстерності.Проявляв високу оцінку до себе і оточуючих музикантів.Один з перших привчив європейську аудиторію до джазу 

 

Каунт Бейси(1904-1984)

Голівуд(шт..Каліфорнія).Піаніст,аранжировщик,композитор,керівник комбо.(свінг,модерн-джаз) Здібності проявилися досить рано вчився гри на фортепіано в своєї 1 вчительки –мами.Виступав в місцевих ансамблях,акомпонував вокалістам.Музика гарлемських клубів і кабаків захоплювала його слух.Наслідував відомих джазових лідерів.27р-1 гастрольні поїздки  з інструментальном квартетом.Переніс нервовий зрив внаслідок напряжної творчої роботи.Після розпаду свінгового ансамблю Моутена,в 35р він створює ансамбль.Каунт(граф)-пише на радіо свої джазові композиції.До ансамблю потягнулися відомі джазові музиканти-Лестерн Янг,Б.Мортон,Дж.Рашинг.В 52р почалися гастрольні поїздки по Європі де оркестр  Бейсі отримав світову славу.

Оркестр Бейсі став школою джазового класицизму для ряду поколінь музикантів,що належали до різних стилів,виховував в них здатність до творчого единомислення,заради поставленої мети,научив  пізнавати ціну індивідуальної свободи.Учасники проявляли себе як новатори,лідери,основоположники нових течій,залишавшись при цьому наслідниками Бейсі.Трубач Гари Едісон(техніка гри на трубі  в модерн-джазі)Лестерн Янг-майстер кул-саунда на саксофоні,Є.Дерхем-ввів електрогітару в оркестр…По зразку оркестру К.Бейсі створювалися багато біг-бендів сучасного свінгового стилю.Його оркестр володів високою концентрацією ритмічної енергії,динаміки,внутрішньої конфліктності ритму,тому в Бейсі нема конкурентів.Еталон досконалості майстерності,професіоналізму володіння всіма ресурсами джазової експресії і максимальної простоти.К.Бейси-класик джазового класицизму.На 1 етапі оркестру притаманний темпераментний хот-свінг з вираженом блюзовим забарвленням(традиційний негритянський джаз)2-етап модерн-джаз та елементи камерного кул-свінга(підсилення ритм-групи)3-етап відродження біг бенда модернізованого оркестрового стилю збагаченого впливом «бопа»і «кула».Бейси відмінно поєднав в оркестрі вокальне та інструментальне начало.Традиційий для блюза принцип питання-відповідь теж отримав місце в оркестровій фактурі.

Властива Бейсі риса- опора на традиції в поєднані створити досконалу конкретну форму.Створивши елементи свінгу з базовою метро- ритмічною пульсацією.

 

 

Коулмен Орнет(1930р)  Американський саксофоніст керівник ансамблю,композитор,один з родоначальників і головних представників негритянської школи авангардного джазу.

Музикою займався самостійно.професійним музикантом став в кінці 40-х.р.Виступав в ряді ансамблів сучасного джазу,активно експериментував і широко використовував в імпровізації елементи атональності.

Із –за радикальності своїх ідей не міг добитися визнання. Знайомство з трубачем Д.Черри знаменувало його творчий розквіт,та гастролі по різним країнам.

Коулмен відомий як представник фрі- джазу і третьої течії. В його виконанні незвичайний тембр звучання(пластмасовий саксофон оригінальної конструкції)поєднання досконалості виконавської техніки і прагнення до вокалізації інструментальної мелодії,блюзове забарвлення мелодії,при домінуючій ролі вільної атональності і мікротонової хроматини,логічність і ціле направленість в розробці вихідного тематичного матеріалу,тенденція до стрімкої стихійної імпровізації,відхід від традиційних принципів-опори на гармонійний квадрат,ділення на хоруси,схильність до методів алеаторики.Його великий вплив на музикантів експериментаторів та провідних представників модерн-джазу.

Його революційний альбом «обличчя майбутнього джазу»

                                                                            Бігард Барні «БАРНі»//BIGARD BARNEY

(3 березня 1906, Новий Орлеан, Луізіана — 27липня 1980, Калифорнія), американский джазовий музикант (кларнет, сопрано- и тенор-саксофон), керівник ансамблю.Родом з семї франкомовних креолів.Отримав гарну музичну освіту. Музикою став займатися досить пізно.Дебютував в місцевих оркестрах, в 1921 грав у Алберта Ніколса (на перших порах как саксофоніст), в 1925—28 був членом оркестра «Кінга» Олівера DIXIE SYNCOPATORS (также SAVANNAH SYNCOPATORS) в Чікаго. Напротязі 14 років (до 1942) його діяльність повязана з оркестром «Дюка» Эллингтона. Европейські гастроли с эллінгтоновским оркестром принесли ему міжнародну славу. В (1944), виступав с рівайвл-бэндом «Кіда» Орі( в зйомках кінофільму New Orleans в Голлівуді — поряд с Луї Армстронгом, «. В 1947—55 и 1960—65 концертів з олл-стар-бэндом Л. Армстронга В 1957 знявся в кінофільмі St. Louis Blues. Блескуче виступив на фестивале диксиленда в Монтерее (1968). Записи: с Л. Расселлом, Рексом Стюартом (1939—40), Джеком Тигарденом (1940), «Затти» Синглтоном, CAPITOL JAZZMEN (1944), «Сонні» Гріром, Кэй Стар, Бенні Мортоном (1945), Клодом Тренье, «Кидом» Ори,кращий кларнетист класичного джаза (креольскоий напрям)Володів яскравим мелодичним даром и віртуозною технікою.Мягке звукоутворення, кантиленність,витончена орнаментика.Краще соло: Mood Indigo, Solid Old Man, Ducky Wucky, Bundle Of Blues, Across The Track Blues, Tiger Rag. Свинговий камерний ансамбль,организований Бігардом в40-і.р.

КАРТЕР БЕННі (Carter Benny)

 (8 червня 1907, Нью-Йорк — 12серпня2003, Лос-Анджелес, Каліфорнія), американский джазовий музикант (саксофон, кларнетист, труба, фортепіано), композитор, аранжировщик,керівник оркестру. Один з основоположників і провідних представників негритянського свінга.Першу освіту отримав в сімї.  1924 виступав как саксофоніст в оркестрах Дж. Кларка, Б. Пэйджа,«Дюка» Эллінгтона,в разних комбо.

В 1935—38 гастролював по Европі; виступав з оркестром.Вернувшись в США почав займатися композиторською діяльністю писав аранжировки і композиції для оркестру Ф. Хендерсона, «Дюка» Эллінгтона, Б. Гудмена Свою діяльність концертуючого музиканта, композитора и аранжировщика продовжував до 70-х.р.Його вплив надзвичайно високий для джазових музикантів ряду поколінь.

 

 

 

 

ГОЛСОН БЕННИ//GOLSON BENNY

 

ГОЛСОН БЕННі (Golson Benny) (р. 25січня 1929, Філадельфія, Пенсильванія), американський джазовый музикант (тенор-саксофон),керівник ансамблю, аранжировщик, композитор. Музичну освіту почав в 9р (клас фортепіано), в 14р освоїв саксофон. Дебютував як професійний музикант в ритм-энд-блюзовим оркестрі,яким керував «Булл Муз» Джексон (1951) Надзвичайно своєрідний музикант модерн-джаза (хард-боп, соул-джаз, необоп, сервайвл), один із ведучих тенористів школи Коулмена Хокінса.Прекрасний мелодист, володіє досконалою виконавською технікою, майстер вишуканої тембрової і звуковисотної нюансіровки, тяжіє до балладно-блюзової манери интерпретації.Виразив наміренння записати Бранденбургскі концерти И. С. Баха в джазові интерпретації.

КОРІА ЧІК (Corea Chick)

(Справжнє імя Корія Армандо Энтоні, Corea Armando Anthony) (р. 12липня 1941, Челсі, шт. Массачусетс), американский джазовий піаніст, виконавець на електронних клавішних інструментах, композитор, один із основоположників джаз-рока.З 6р. грав на фортепіано, з 8 — на ударних інструментах. Регулярнох музичної освіти не отримав (декілька месяців провів в Джульярдскій музикальной школі, в школі Берклі в Бостоні, в Гарвардському університеті). Дебютував в бенді свого тата (диксиленд),потім грав в оркестрах Біллі Мея и Уоррена Ковінгтона. В 1962 переїхав в Нью-Йорк і ввійшов в оркестр Монго Сантамарії. 1973 журнал Down Beat назвав Коріа композитором номер один, а з 1975 він постійно займав верхню сторінку в анкеті популярності як виконавець на электропіанино. Коріа — перший універсальний піаніст і композитор, який не обмежувався тільки джазом. В однім з интервью він сказав: «Я прагнув зєднати дисипліну и багатство фарб симфонічного оркестру, почуття гармонии, мелодики і форми с ритмичною енергією джаза и фольклора разних народів». В 1970 він став фанатом вчення Хаббарда і отримав прізвище «Містер Сайєнтологія»

Now He Sings, Now He Sobs (1969)

The Song Of Singing (1970) Piano Improvisations. Vol. 1-2 (1971) Cristal Silence (1973)

Chick Corea. 1968-70 (1975) The Best Of Return To Forever (1980)

      Блюз                

«Блюз- це коли просто хорошій людині погано»

 

«Блюз- це оптимізм писиміста що проповідує нестримну насолоду-тому що завтра наступить кінець»

 

«Блюз-це шлях,це стежка через пітьму, через страх,через твої болючі нічні думки.І якщо у тебе у грудях живе біль,і ти розуміеш,ти граєш її-ти виводеш її в світ.виводеш себе у світ-тому музика блюзу це реальні чари.Блюз-це справжня,істинна магія».

 

«Висока майстерність у виконавстві примітивної музики-є культура.З цим потрібно народитись».

 

 

Стилістичні походження       Блюз Афро-американська народна музика Робітничі пісні Народна музика Кантрі Походження початок 20го сторіччя, південь США Типові інструмент   Гітара · Фортепіано · Губна гармоніка · Бас-гітара ·       БарабаниСаксофон · Вокал · Труба · Тромбон                                 Популярність         Блюзові акордові послідовності та блюзовий лад широко використовуються у більшост і популярних музичних стилів 20го сторіччя в США.  Вельми впливовий музичний жанр   Похідні жанри          Блюграс · Джаз · R&B · Рок-н-рол Піджанри Буґі-вуґі · Класичний жіночий блюз · Кантрі-блюз · Дельта-блюз · Електричний блюз · Файф-н-драм блюз · Джамп-блюз · Фортепіанний блюз Споріднені жанри Блюз-рок · Джаз-блюз · Панк-блюз · Соул-блюз Регіональні сцени Африканський блюз · Атлантський блюз · Британський блюз · Канадський блюз · Чиказький блюз · Детройтський блюз · Блюз Східного Узбережжя · Канзас-Сіті блюз · Луїзіанський блюз · Мемфіський блюз · Новоорлеанський блюз · П'ємонтський блюз · Сентлуїський блюз · Свомп-блюз · Техаський блюз · Блюз Західного Узбережжя   Блюз -(англ. blues — скор. від blue devils — меланхолія, нудьга) — жанр вокального та інструментального музичного мистецтва, що належить головним чином до джазу.   Характерною особливістю блюзу є використання блюзового ладу, що включає в себе знижені V і VII щаблі (так звані «блюзові ноти»). Часто музика будується за структурою «питання — відповідь», виражена як у ліричному наповненні композиції, так і в музичному, часто побудованому на діалозі інструментів між собою. Блюз є імпровізаційною формою музичного жанру, де в композиціях часто використовують тільки основний опорний «каркас», який обіграють сольні інструменти. Споконвічна блюзова тематика будується на чуттєвій соціальній складовій життя афроамериканського населення, його труднощах і перешкодах, що виникають на шляху кожної чорношкірої людини. Спочатку світська сольна народна пісня з характерним настроєм, що розвинулася серед північноамериканських негрів, які мешкали уздовж ріки Міссісіпі. Він виконувався в супроводі банджо, гітари, пізніше — фортепіано або інструментального ансамблю. Згодом блюз об'єднався з народною музикою білих поселенців (яка, у свою чергу, іде коріннями в кельтську музику) і іншими стилями, і сам поділився на кілька чітко оформлених напрямків. На початку XX століття сформувався так званий класичний, або міський блюз. Типова форма класичного блюзу — дванадцятитактовий період з трьох фраз по чотири такти кожна (AAB); перші 4 такти — на тонічній гармоніці, по два на субдомінанті й тоніці, і по два — на домінанті й тоніці. Проте зустрічаються й інші форми. Для мелодики блюзу характерні респонсорна структура й використання блюзового ладу. У ліричних текстах безлічі блюзів знайшла відбиття тема соціального й расового гноблення.Становленню блюзу як напрямку сприяла творчість «чорного» композитора Вільяма Генді («Мемфіс-блюз», 1912; «Сент-Луїс-блюз», 1914). Виконавцями класичних блюзів були Ма Рейні, Ч. Хілл, Б. Сміт та інші.   Блюз вплинув на формування джазу й поп-музики. Елементи блюзу використали композитори XX століття. Часто блюз сприймається в музичному середовищі як примітивна форма джазу, стилю, який розвивався практично паралельно. Довоєнний акустичний блюз був складовою частиною негритянського фольклору, тому ставлення до нього білого населення було вельми зневажливим. До кінця сорокових років минулого століття в блюзі остаточно влаштувалася електрогітара. Важко сказати, що підштовхнуло багатьох блюзменів перейти зі звичної акустичної гітари на електричну, але блюз відтоді дуже сильно змінився. Найчастіше з електричним блюзом пов'язують імена Мадді Вотерса, Бі Бі Кінга, Ті-Бона Волкера і Альберта Коллінза. Ці музиканти досягли небувалого рівня майстерності в електричному блюзі, і часто їх музика безпосередньо межує з роком, тому багато рок-музикантів називають їх своїми натхненниками. Але, незважаючи на все це, ставлення до блюзу з боку більшості білих американців змінилося в кращу сторону лише в шістдесятих роках минулого століття, що пов'язано в основному з виникненням блюз-року.

 

Ритм-енд-блюз

 (англ. Rhythm-and-blues) — музичний напрям, різновид блюзу.

 

З’явився в кінці 1930-х років і був пов’язаний з урбанізацією т. Н. «Сільських» американських негрів Півдня, які грають «сільський блюз» (country blues). Наприклад, в Лос-Анджелес переселилися такі відомі блюзмени, як Ті-Боун Уокер з Техасу і Бі Бі Кінг з Мемфіса; в Нью-Йорк — Луїс Джорден з Арканзасу і Джо Тернер з Канзас-Сіті; з дельти Міссісіпі в Чикаго — Мадді Вотерс, Елмор Джеймс і Хаулін Вулф.

 

Переселення цих виконавців в міста було пов’язано зі становленням негритянських звукозаписних компаній, продукція яких поширювалася в «чорних» гетто великих міст: приїжджають для запису музиканти часто залишалися в містах, влаштовуючись на роботу спочатку на звичайні промислові підприємства, а потім в якості виконавців в «чорні »клуби, бари і дансинги. При цьому виконавці кантрі-блюзу, акомпанує собі на акустичній гітарі зіткнулися з тим, що в шумних закладах їх просто не було чути: тоді-то і стали застосовуватися мікрофони, звукознімачі для гітари і електрооргани. У 1939 році з’явилася електрогітара. Електрифікація і впровадження нової техніки сприяли не тільки розвитку звукозапису, але фактично стали причиною виникнення нового стилю блюзу. Тепер група з чотирьох осіб стала здатна грати голосніше і потужніше, ніж традиційний великий біг-бенд з вісімнадцяти виконавців. Новий стиль поступово набирав популярність, витісняючи конкрурентов, і в 1949 році в журналі «Billboard» з’явився термін ритм-енд-блюз, відображав сформовані зміни.

 

Ритм-енд-блюз став масовою, комерційною музикою, орієнтованої на ринок. Порівняно з традиційним блюзом новий стиль став більш гучним і агресивним, розгубивши деякі гідності тихого сільського блюзу, його нюанси і інтимність. Ритм-енд-блюз став набагато більш одноманітним, на перше місце вийшла розважальність і танцювальність. Група виконавців стала домінувати над солістом і функція самовираження останнього, традиційна для «старого» блюзу відійшла на задній план.

 

На початок 1950-х років ритм-енд-блюз перестав бути музикою «тільки для чорних», поширивши свій вплив серед білих тінейджерів. Заповзятливий діскжокей Алан Фрід, помітивши цю тенденцію, придумав для білих свою назву ритм-енд-блюзу — «рок-н-рол», тим більше, що з’явилися нові герої цього жанру — Білл Хейлі, Елвіс Преслі, Карл Перкінс, Бадді Холі. Приїзд на гастролі в 1950-і роки чорних представників ритм-енд-блюзу в Англію, де у британської молоді проблем з расизмом не було, справив там істинну революцію, яка стала причиною виникнення таких напрямків як «Британський блюз» і «Мерсі-біт», заклавши основи рок-музики. В США ритм-енд-блюз дав основу для формування багатьох комерційних напрямків, наприклад «соул» і «фанк». В якійсь мірі злиття ритм-енд-блюзу з джазом сталося, в сильно опосередкованому вигляді, в новому напрямку «фьюжн».

Серед класиків напрямку можна відзначити таких музикантів, як Мадді Вотерс, Артур Крадап, Бі Бі Кінг, Хаулін Вольф, Джо Тернер та інші.

Зараз прийнято відрізняти сучасний ритм-енд-блюз від класичного ритм-енд-блюзу. Під сучасним RnB мається на увазі музичний напрям, що бере початок від симбіозу блюзу, соулу та інших «расових» жанрів. Ритм-енд-блюзом же прийнято вважати музику на яскраво вираженою блюзової основі. Багато людей відносять музику класичного ритм-енд-блюзу до року, а під самим поняттям «ритм-енд-блюз» мають на увазі сучасний R'n'B. Це дуже поширена помилка. Багато критики досі сперечаються - чи потрібно відносити творчість ритм-енд-блюзових груп до року, а самому поняттю привласнити його «популярне значення». Деякі вважають - що це простіше, а значить, правильно. Інші кажуть, що жанр необхідно розцінювати, виходячи з якостей і особливостей музики.

 

 

 

_{Блюзовий лад} — особливий різновид мажоро-мінору, характерний для блюзу та споріднених жанрів. Полягає у використанні т.зв. «блюзових нот» — понижених III, V та VII ступенів мажорного ладу. Пониження сягає півтону або менше і варіюється у різних виконавців. Рідше зустрічається «блюзовий мінор» — натуральний мінор з пониженням V ступеня,

 

Ранній кантрі-блюз

 

Роберт Джонсон

 

Блайнд Віллі Мактелл

 

Бейсі Сміт91894-1937)

 

Юджин «Бадді» Мосс

 

Ранній міський блюз

 

Люсіль Боґан(1897-1948)

Довоєнний джазовий блюз

                                                                                           Луї Армстронг (1901-1971)

Сідні Бреше (1897-1959)

 

 

Післявоєнний блюз

 

Рей Чарльз (1930-2004)

 Чикаго/Детройт блюз

Альберт Кінг(1924-1992)

Бадді Ґай(1936)

 Отіс Раш(1934)

Модерн-блюз (після 1950-х)

  Альберт Коллінз Ерік Клептон(1945)  

Бі Бі Кінг Джон Лі Хуке(1917-2001)                                 

 

Ана Попович(1976 БоніРейтт Карлос Сантана

Ленні Кравіц

 

Блюз в традиційній поп-музиці

Гарольд Арлен, "Blues in the Night" та "Brother, Can You Spare a Dime?"

Дюк Еллінгтон та Біллі Стрейгорн, "I've Got It Bad and That Ain't Good"

Джордж Ґершвін (1898-1937), "Поргі і Бесс"

John Mayer Trio, "Try!" 2005

Вплив блюзу на класичну музику

Джордж Ґершвін (1898-1937), "Рапсодія у стилі блюз" та "Концерт для фортепіано з оркестром F-dur"

Хонеґґер, "Pacific 231".

Вільям Ґрант Стілл, "Афроамериканська симфонія"

Блюз з 90-х

 

Теб Бенуа(1967)                  Джо Бонамасса(1977)

Р.Н.Бернсайд(1976-2005)

Кантрі-блюз

Кантрі-блюз (Country blues, від англ. country — сільська місцевість) — найраніша форма блюзу, що з'явилася у 1890-х роках. На відміну від класичного блюзу, що мав переважно міське побутування, кантрі-блюз заснований на сільському музичному фольклорі чорношкірого населення США. Кантрі-блюз мав ряд регіональних форм, зокрема у Детройті, Техасі, П'єдмонті («п'єдмонтський блюз»), Луїзіані, Східному узбережжі («Блюз східного узбережжя»), Новому Орлеані, Канзасі («канзаський блюз») та інших регіонах США.

Улюбленим інструментом музикантів кантрі-блюзу стала гітара, привезена чорними невільниками з Мексики. Також часто використовуються скрипка, банджо, губна гармоніка, рідше через великі габарити використовується піаніно.

Тексти перших кантрі-блюзових композицій оповідали про життя простих чорношкірих невільників, поступово тематика пісень розширялася. Разом з тим і музика ставала складнішою, використовувалося більше інструментів, а пісні ставали довшими.

Кантрі-блюзові музиканти спочатку мали складну долю. У пошуках заробітку вони були змушені вести бродячий спосіб життя, нерідко переслідувані власниками ферм і плантацій, граючи на танцях чи пікніках.

Серед відомих виконавців кантрі-блюзу: Санні Террі, Сан Хаус, Чарлі Паттон, Томмі Джонсон, Роберт Джонсон, Блайнд Лемон Джефферсон, Блайнд Віллі Мактелл, Сліпі Джон Естес, Фред Макдауелл, Роберт Піт Вільямс, Скіп Джеймс, Букка Вайт, Барбекю Боб, Кокомо Арнольд

Бу́ґі-ву́ґі (англ. boogie woogie)

 — імпровізаційна форма у джазі, один з найбільш ранніх видів негритянського блюзу на фортепіано. Буґі-вуґі властиві остинатні басові фігури в ритмі восьмих або восьмих з крапкою та шістнадцятих в октавному русі, двадцятитактовий блюзовий квадрат, моторна ритміка, швидкий темп.Буґі-вуґі став модним засобом виразності джазу наприкінці 1930-х років і вплинув на розвиток джазу, особливо — свінгу.Типові басові лінії буґі-вуґі:

 

 

«королева блюзу» Koko Taylor.Це блюз в дусі 50-х років, пять із дюжину речей створювала сама співачка,решта кавери таких знаменитостей як Willie Dixon, Lefty Dizz, Magic Sam.

Просту музику грати важче всього,а блюз проста музика

Отіс Раш (Otis Rush)

Отіс Раш став одним із основоположників Чікагского блюзу Вест Сайда.Це було на рубежі 50-60-р минулого століття.Але, незважаючи на це,Раш не став відомим музикантоми,навіть більш того він нікому невідомий тільки невеликому числу прихильників блюзу.

 

Його записів збереглося мало, і ті виходили з перервами.У Раша виникали проблеми з звукозаписуючими студіями він перестав їм довіряти і  перестав підписувати контракти. Він залишився істинним прихильником блюзу.

Родом Отіс Раш із штату Міссісіпі. Першим його музичним инструментом стала губна гармошка, а потім і гітара,яку він, тримав вверх ногами бо був лівша. Серйозні заняття музикою почались в 1954р після переїзду в Чікаго.Поштовхом була зустріч з  Мадді Уотерсом і знайомство з пластинками Альберта и Бі Бі Кінга.  Перший його сингл, записанний на студії,  і зразу заняв 9  місце в ритм-енд-блюзовім чарті.А в найближчі 2 роки була записана ціла серія справжніх шедеврів блюзу. Його записи мали великий успіх, їх перекуповували у американских моряків, а в цей час сам Раш бул в дуже важкім положенні.

Фірма Кобра  збанкрутувала і співпраця з нею обірвалась робота з другими студіями небуло плідним.(1-2 записи на 3роки)Міняючи компанії, музикант довгий час не міг вибратися із ряду неудач,з 1994р справи його налагодились.Світ побачив 1 студійний диск за довгі 16 років.Це було поєднання роботи продюсера,гітариста і прекрасної форми,в якій находилась група.Потім карєра музиканта знову була нарушена проблемами особистого характеру. Але поскільки музикант знаходиться в непоганій формі він ще зможе порадувати прихильників блюзу.

 

 

ХЕНДЕРСОН Флетчер

 (18грудня 1897, Катберт, Джорджія — 28грудня 1952), американский джазовий піаніст, аранжировщик, композитор,керівник оркестру. Один із основоположників класичного свінгового стилю,провідний представник нью-йоркскої школи негритянского свінгу.

Гре на фортепіано почавнавчатися з 6 років. В 1920 закінчив университет штата Алабама з дипломом магистра хімії.Щоб забезпечити собі на життя він, виступатв як піанист. В ці роки рішуче вибрав свою професію музику.Неодноразово гастролював і записувався на пластинки як аккомпониатор відомих виконавець блюзу Б. Сміт, з Кларой і «Тріксі» Сміт, Г. «Ма» Рейні, і. Кокс.В 1923 Хендерсон организував свій перший ансамбль (септет) який приніс популярність Хендерсону як одному із родоначальників свінгу. 1926—31 — період найбільшої популярності оркестра,відомий Хендерсон як аранжировщик і композитор в 30—40-і в оркестрах братів Дорсі, Г. Грея («Casa Loma»), Дж. Хілтона і особливо Б. Гудмена, вони в багатому зобов’язані йому своєю популярністю.

 

 Эллінгтон «дюк» (Ellington Duke Duke — герцог)

 (29 квітня 1899, Вашингтон — 24 травня 1974, Нью-Йорк), негритянский піанист, композитор, аранжировщик,керівник оркестру.Музикою почав захоплюватись з 7років, в 1914 поступив в Armstrong High School,щоб прожити часто виступав в барах як виконавець регтаймів.В 1918 організував ансамбль (за участю А. Уетсола, О. Хардвіка, Е. Сноудена і «Сонні» Гріра),з яким успішно концертував в Нью-Йорку. В 1924—1925 записав свої перші грампластинки,з 1933 неодноразово гастролював в Европі (в 1971 в СССР).В січні 1943 оркестр Эллінгтона відкрив серію концертів в нью-йоркскім Карнегі-холлі з 4-х частинною композицією Black, Brown and Beige в 1951відбувся  концерт в театрі Метрополитен-опера, на якій прозвучала його відома Harlem Suite; 50-60-е годы — период інтенсивної концертної деяльності оркестра Эллінгтона, участь в радіопрограмах, фільмах, джазових фестивалях, гастролей по США, Европі, Азії і Латинскії Америці.В 1927 Эллінгтон відмовився від  привичних стандартів, почав свої сміливі эксперименти в області оркестрового письма, техніки композиціїи і аранжировки.З іменами участників його оркестру — «Баббера» Майлі, «Куті» Уільямса і Дж. «Трікі Сема» Нентона — повязана разробка специфічних прийоів гри на духових инструментах ( сурдинні эфекти, імитація людського голосу, граул-манера — використання хриплих, звуков и т. д.). Звідси виникла  одна із наибільш своєрідних стильових концепцій Эллінгтона — так названий «стиль джунглів» (jungle style)

 Вплив академічної музики, тяжіння до, віртуозності солістів, монументальності і ускладненості  форм втілюється в композиціях «концертного стилю» (concert style). Эллингтон  автор балетів, опери Boola (1946).Ввів  в джаз великі концертніх форми,вдосконалив джазову технику композиції,досліди  в сфері синтезу джазу і симфоничої музики, створив  оркестр особливого типу — колектив импровизуючих солістів, використання прийому скет-вокала і «інструментального співу» (трактовка голосу як віртуозного оркестрового інструмента), разширені і модернизовані виражальні ресурси джазового оркестру (в сфері інструментальної техніки, комбінування тембрів, модальної гармонії, хроматики, політональності,використання системи звукорядних моделей,що розковують мелодичну фантазію музикантів-виконавців) —це далеко не всі заслуги Эллінгтона як джазового реформатора.

 

 

Гіллеспі Діззі ((н. 21жовтня 1917, Кароліна), американский джазовий музикант (труба, тромбон, фортепіано вокал),керівник ансамблю, бендлідер, аранжировщик, композитор. В семї був молодшим із девяти дітей. «Диззи» (приголомшлевий),закріпилось  з малих років,за эксцентричні виходки, які шокували оточуючих. Відмінно закінчив негритянский  коледж, де навчався на музичному відділенні по класу тромбона, теорії і гармонії. З 15р вибрав основним інструментом трубу. В 1935,кинув навчання, (диплом в Лоринбурзе отримав поздніше). Професійну деяльність почав в филадельфійских клубах (1-й ангажемент — 8 долларів в неделю

В 1937 приїхав в Нью-Йорк і, витремав конкурс, поступив в гарлемський оркестр Тедди Хілла.Із-за своєї поведінки з музиканти оркестру вимагали звільненья його з Т. Хілл ледве залагодив конфлікт (1-я запись на платівці композиція — King Porter Stomp( Мортона )1940р женився на танцівниці Лоррейн Уілліс вона була йому вірною помічницею ,менеджером і брала участь у його концертах.В цей період Гіллеспи завоював популярність завдяки  нервозно-импульсивному, зірваному, з непередбачуваними поворотами в  мелодии, раптовими акцентами і паузами складною гармоничною логікою. (Келлоуей називав такуу манеру «китайською музикою»).Загострились відношення Гілеспі з музикантами не бажаючи миритися з його насмішками над їхньою професійною обмежиністю не  розуміючи його експериментів. Діло діїшло до бійки Гіллеспі поранив Келлоуэем під час концерту ,це привело до звільнення талановитого хулигана.Він відкрив новий етап джазової еволюції- модерн-джазу.

Гілеспі працював в оркестру Ерла Хайнса,цей оркестр називають «колискою бібопа.В цей період Гіллеспі активно стилістику бібопа в своїх комбо.Дружня співпраця Гиллеспи и Паркера виникла під час роботи в оркестрі Е. Хайнса 1943р Гатролі в Европі Гілеспі відомий не тільки як трубач-віртуоз він сконструював новий тип труби Гілеспі- вокалист (майстер боп-скета), аранжировщик, композитор і музичний педагог піаніст,ударнік його вклад в разробку цілого ряду джазових стилів (бібоп, афро-кубинский джаз, прогресив, кул, мейнстрим, хард-боп та інші)Великій вплив  на багатьох  музикантів сучасного джазу.

 

Вуди Герман 

(16. 10.1913, Мілуокі, шт. Вісконсін — 29.10. 1987, Лос-Анджелес, шт. Каліфорнія), джазовий музикант (кларнет, альт-, сопрано- і тенор-саксофон; вокал), бендлидер,керівик ансамблю, композитор,.Ріс в сімї професійного співака. в 6р. виступав разом з батьком,співав і танцював в театрах і кабаре Мілуокі, Серйозно займатися музикою став. коли навчався в середній школі,далі продовжував навчання в університеті З 1927 виступав в місцевім танцювальнім оркестрі,здійснив з ним 1 своє турне ,а будучи студентом грав  в оркестрі Тома Джерана,працював 4р як вокаліст, тенор- саксофоніст В 1936 записав з оркестром  Айшема Джонса,записав 1 платівку на фирмі Decca як вокалист.При підтримці колег-музикантів створив свій 1 оркестр. «Фірменним знаком»,стала композиція «Голуба прелюдія»,пізніше — «На балу у лісорубів»  (ця запись, в 1939, разійшлась міліонним тиражем).Пресса удостоїла оркестр титула «The Band That Plays The Blues» («оркестр,який грає блюз найкраще за всіх).Багато джазменів пройшло школу майстерності в  Германа першокласні инструменталісти, аранжировщики, композитори, основоположники різних стилів сучасного джазу, новатори яскраві особистості. До кінця «свінгової ери» 40-х р. оркестр Германа залишився одним із «останніх  могикан» йому вдалося вижити в епоху модерн джазу.Завдяки  новаторству в сучасній стилістиці Герман заслужив репутацію самого «революційного» бендлидера в історії свінгу. Багато його творів популярні і до сьогодні композиція «На балу у лісорубів», «Индійськї буги-вуги»

 

ГАРАНЯН Георгий (н. 15серпня 1934, Москва), россійський джазовий музикант (альт-саксофон), бендлидер, диригент, композитор, аранжировщик.На саксофоні навчився грати самостійно і випадково грав в інституцькім оркестрі на роялі. Через рік Гаранян стає саксофонистом естрадного оркестра Центрального Дому робітників мистецтв яким керував , Борис Фіготон, але не задоволений своєю грою він залишив і вернувся тільки через два роки в результаті настирливих занятб овладівши саксофоном. Перший виступ з Ю. Саульским, успішно виступив на Всесвітньому фестивалі молоді і студентів в Москве Игра вразила  зарубежних гостів.

Творча деяльність в  оркестрі О. Лундстрема (1958—65). радіо під керівництвом В. Людвіковского. В 1969 закінчив  музичні курси диригентів при Московскій консерваторії  а з 1972 художний керівник ансамблю «МЕЛОДіЯ». Працював в різних стилях — від мейнстріма до модерн-джаза. З 1972 по 1976 Гаранян — диригент Симфонічного оркестру кінематографії. Участник вітчизняних джазових фестивалів, лауреат московських джазових фестивалів,він автор 2 підручників по аранжуванню. Написав музику до 40 кінофильмів.Гаранян все своє творче життя провів в студіях звукозапису.

Тresh Metal

Один з найбільш значимих напрямків хеві-метал-року якого характерні-джазова імпровізація,поліфонія і складні ритмічні фігури,при цьому речі граються дуже жостко,агресивно на граничній гучності.Для виконання композиції у стилі треш(від англійського –удар навідмах так звичайно бють по своїх барабанах і струнах виконавці треш-року)від музикантів потрібна найвища техніка володінням інструменту і особливо бачення музичного полотна композиції.На перший погляд треш може робити відчуття какофонії і деякого музичного абсурду хоч в дійсності це один із самих напростих для виконання жанрів,що вимагають значного зусилля не тільки від музикантів але і від слухачів.Класичні представники-ранні «Металіка»,»Слаєр»,»Сепультура».

Sympho Rock

Симфо-рок інакше симфонічний рок.Так наприкінці 60-х-поч.70-х стали називати манеру англійських груп Move і Electrik Light Orchestra що використовували у своїх композиціях інструментарій симфонічного оркестру і прямі цитати класичних здобутків.Пізніше в американській пресі поняття симфо-рок , арт-рок і прогресивний рок практично злилися і сьогодні не буде помилкою називати стиль*Пінк-Флоїд-симфо-роком.

Speed Metal

Спід метал-різновид хеві –металу для якого характерне надшвидкісне виконання партій всіх інструментів.У свій час спід-металвіддали належне високотехнічні майстри гітари такі як Інгві Мальмстін і Джо Сатрані.В даний час термін використовувався значно рідше ніж у середині 80-х коли спід-метал був на підйомі,хоча власне стиль зберігся,правда не як самостійна одиниця а в рамках окремих добутків хард-року і хеві-металу.

Ska

Ця музична форма зявилась на Ямайці.Звичайно «ска» -це органічна суміш*карибського сауду*з ритмами Ново-Орлеандського джазу.Вважається що саме зі ска еволюціонував такий стиль як *регі*

Soul

-Вокальна манера що народилася зі стилю і форм госпел,блюзу і фанку для якаї характерні спів від душі(соул-душа) і обов’язково спів емоційний.На сленгу чорних людей соул означає-*дійсність*,чесність* щирість*,що є найбільш точне визначення цього поняття.В інструментальну музику соул увійшов через електричні фортепіанні акорди Рея Чарльзда і творчість таких видатних майстрів як- *імпрешеонс*, Отіс Рея,Джері Балтера.Чіткого розподілу між чорним і білим соул і тим більше між стилістичними особливостями соул 60-х-90-х не існує. 

Rockabilly

Рокабілії це та музика з якої Е.Преслі створив рок –н-рол тобто ритмічний гібрид кантрі і блюзу.Таким чином американські музикознавці схильні вважати прабатьком рокабілії Сема Філліпса і його студію в Мемфісі де записувався Преслі та інші піонери рок-н-ролу.Неодмінним атрибутом рокабілій є акустичні гітари і на відміну від електричних котрі задіяні в рок-н-ролі,а також вузький діапазон у верхньому регістрі вокалу де змушені робити свої піруети співаки.Під класичне рокабілії попадають також Карл Перкінс,ранній Ред Орбісон,Джоні Кеш і Джері Люїс хоча і все вони віддали належне блюзу.На півдні США до категорій рокабілій відносять часто ритмічно-акцентоване кантрі і навіть окремі блюзові композиції.За всі часи історії рокабілії залишаються досить забавним стилем в якому пробували себе досить багато музикантів *Гріденс Глеарватер Ревівал*,*Стрей Кетс*і *Елвіс Костелло*.В даний час спостерігається черговий сплеск інтересу до рокабілій що нажаль не відзначений помітними виконавцями-аудиторія  як правило задовольняються спадщиною минулого.

Rap

Реп-це форма танцювальної музики для якої характерний рваний ритм,прості гармонії і короткі музичні фрази.закільцьовані у безупинний рефрен.Вакол як такий відсутній його замінює речитатив що накладається на попередньо записані інструментальні треки.У середині 80-х досить успішно схрещували з регі і фанком зявились симбіози репа з треш і панк-роком-кожний з них згодом розвивався як стилістично самостійний напрямок.У інструментарій класичних реп-композицій обов’язково використовували програвач вінілових пластинок що виконував роль допоміжного інструмента ритм-секції.У текстовому відношенні  добутку репа чи хіп-хопа-(це більш пізніша назва)повинні були свідчити про прагнення чорної молоді до нових ідеалів волі-це часто виражається в надмірному використання неформальної лексики.Вперше реп зявився у диско-клубах Нью-Йорка,у середині 70-х спеціалізувалися на цій музиці диск –жокеї,що вибирали репертуар для танців,і обслуговуючий персонал концертних залів і площадок що мав доступ до аудіоапаратури,у силу специфічних особливостей стилю в той період для виконання репу не були потрібні навіть мінімальні музичні навики.1-х реперів називали *спіннерами* (від анг.-обертати)- тому що їхня робота зводилася до маніпуляцій з диском програвача на якому була встановлена пластинка.Більшість ведучих спінерів США-Кул Херк,Африка Бомбаата і Піт *Ді-Джей*Джонс-були вихідці із Бронкса.До 77р-завдяки таким професіоналам як Градмастер Флеш,Діджей Голівуд з Дейв-Ді-реп досяг вулиць де незабаром трансформувався в брейк- данс.А оскільки чорна молодь захоплювалась музикою Джеймса Брауна,*Слі Енд Зе Фемелі стон*,*Чік і Парламент*почалося поступове злиття репу  зі стилями у яких працювали ці виконавці і в такий спосіб реп розвивався паралельно з диско.Музиканти експериментували з процесом міксування у процесі запису використовували *дабл і треш- трекінг що дозволяє *удовбувати*музичні фрази в будь- яке місце фонограми,а за допомогою зовсім неуявних маніпуляцій з програвачем і звукознімачем домагалися принципово нових звуків.Цікавий розвиток одержала і бас-гітара у реп-композиціях цей інструмент бере на себе функції солюючого,що привело до чіткого росту технічної майстерності бас-гітаристів у даний час багато прийомів з арсеналу реп-басистів широко використовується в самих різних стилях від джазу до гранду.Поступово реп перетнув джазовий кордон і проникнув у музику білих музикантів переважно змішуючи різні комбінації із самими стилями.Такі чорні групи і виконавці як *Публік Енемі*,*Рум ДМК,*Айс-Ті і Айс-Кюб значно розширили стилістичні рамки репу і елементи його зараз присутні практично в будь якому жанрі року від техно і хавза до хард-року і соул.У 90-і намітилась тенденція до ще більш екстремальної лірики реп- композицій така форма одержала назву*ганстер-реп*-кримінальний реп.Незважаючи на нечисленність виконавців,зайнятих у даному випадку влада США хотіла покласти відповідальність за ріст злочинності на рок- музику,як на таку і зокрема на реп.Але не можна не визначити що на початку 80-х у США компанію по цензуруванню текстів рок-пісень спровокували саме непристойності композиції репу.

ROCK-N-ROLL

Термінологічно із середини 70-х слово рок-н-рол практично піднімає поняття рок і містить в собі майже весь спектр музичних стилів від психоделії до панк-року до хард-енд-хеві індастріал та модерну крім хіба що рейв і репу.Характеризуючий самостійно вираженою ритмічною фігурою рок-н-рол являє собою еволюцію чорного ритм-енд- блюзу адаптованого під білу аудиторію.1-м виконавцем рок-н-ролу був Е.Пресліі що не пропустив жодного стилю крім хеві –металу.Білл Хайлі і його група *зе кометс*,Чак Бері і Чарльз Рей під впливом творчості і іміджу де сформувалося нове покоління музикантів,художників,поетів і кінематографів.У рок-н-ролі домінуючими інструментами стали електричні а роль лідера захопила електро –гітара.Ритм став задавати контрабас(пізніше бас-гітара) і ударні що дозволили собі забрати з інструментарію духові або перенесли їх на роль акомпонуючих інструментів.Споконвічно рок-н-рол був звернений винятково до молодіжної аудиторії що дратувало старше покоління і навішувало на цю музику ярлик сатанинської( тексти з сексуальними на думку багатьох фахівців) саме такі пісні є нарізним каменем рок-н-ролу.У процесі круговороту поколінь рок-н-рол втратив свою бунтарську сутність і став з 1 боку більш наївним а з іншого боку прагматичним і комерціалізованим.Однак у порівнянні з 1-ми композиціями рок-н-ролу сучасні речі жадають від виконавців справжнього професіоналізму що часто підмінює собою творчий початок.Якби там не було незважаючи на прогнози скептиків рок-н-рол продовжує розвиватися хоч процес еволюції його значно сповільнється.

Rock

Рок- це насамперед образна характеристика музики що ж стосується музикознавчого визначення то ближче буде так:Рок це музичний добуток у якому є присутній біт,а також 1-а і 3-я бітові частки.Можна додати що інструментарій року електричний, але це не обов’язкова умова рок може бути і акустичний і синтезований навіть чисто вокальний,усі визначають уже згадані бітові частки. Рок- це внутрішній протест художника проти компонентів буття.Часто це може бути внутрішній конфлікт,чи навіть протест проти самого себе що виражається у виді музичної,кінематографічної,літературної чи іншої творчості. Рок ніколи не прагне до досконалості,як утім і кожне з мистецтв що може бути верхи досконалості або межею низькості що в кінцевому рахунку майже ти саме.Рок – це І.Стравінский,Секс Пістолс.Л.Утьосов,Джеймс Дін,і О.Уальд а от хто і що не рок визначити набагато складніше. Рок лікує нас від нудьги,викликає почуття щиросердечного підйому і бажання творчого самовираження.Наївно було б думати що наскільки складну і неоднозначну матерію можна описати декількома словами.

 

Rhytm-end-blues

Вираз ритм-енд-блюз на поч.40-х служило для опису чорної американської поп-музики що представляла собою свого роду ритмічно акцентований розважальний несерйозний блюз.У ці роки це словосполучення просто замінило неблагозвучний термін расова музика.З поч..20ст білі американці називали варіації чорного блюзу.В 2 пол-50-х ритм-енд-блюз піддався подальшому дроблення на соул і фанк,пізніше на диско.Компактні чорні колективи(на відміну від біг-бендів)проникнули на територію традиційно заняту білими поп-виконавцями, у манері *нових чорних груп*переважав типово джазовий інструментальний свінг тоді як вокалісти тяжіли до класичної шлюзової стилістики.Таким чином блюз і ритм-енд-блюз став найважливішою сполучною ланкою між біг-бендами-40-х,гупами біг-біта-50-х і 1-ми виконавцями рок –н-ролу.Самі ранні рок-енд-роли являли собою ритмічно аранжовані версії класичних ритм-енд-блюзів-прикладом є композиції Річі Брауна(привіт рок),(Toninqht)-cпеціально адаптовані під манеру і стиль Е.Преслі.Як не дивно у рок- музиці американський ритм-енд-блюз взяли на озброєння англійські групи*Ролінг Стоунс*,*Енімалс*,*Кінг*і тоши пізніше *Зе вау*-що представляли собою галузь діаметрично протилежну тієї на якій розмістилися поп-мелодисти *Бітлз*,*Холіенс*- і більшість англійських нових груп.Надалі ритм-енд-блюз перетерпів косметичні зміни і повернувся на батьківщину.60-70-і британські групи знову піддали ритм-енд-блюз ревізії зробивши його базою хард –року з якого розвивалося безліч стилів що з рештою так з’єднали в собі блюз і ритм-енд-блюз що сьогодні в року вони практично нерозрізнені.

Progressive rock

Слово прогресивний означає таку форму рок-музики коли при традиційному для рок-групи складі виконавців і інструментарію задіються структури класичної європейської  музики у результаті чого,твори прогресивного року стають як правило складнішими і тривалішими ніж стандартні 3-5 хвилинні композиції,велике значення має імпровізація.Прогресивний рок-це термін суто американський у чомусь він схожий з тим що у Британії іменувалося арт-роком але є і розходження.Його корені ідуть з Англії в 60-х в психоделію,космічні теми спочатку незмінно були присутні в прогресивістів,але якщо міркувати з музичної точки зору-прогресивний рок – вища точка психоделії.Як музичний стиль- прогресивний рок одержав найвищий розвиток у 70-і фактично коли музиканти досягли воістину віртуозного виконання інструментами і навчилися мислити нетривіально.На думку фахівців найбільш помітним здобутком прогресивного року є альбом* ін. зе Курт оф за Крімсон Кінг*,англійські групи*Кінг Крімсон*інші називають ранні роботи Procol Harum і Mood Blues. Деякі схильні приписувати авторство напрямок –джимі Хендріксу,чий «космічний дісторишин» гітари вплинув на цю галузь,яскравими представниками залишалися англійські колективи у яких грали музиканти віртуози з консерваторськими утвореннями-саме вони зєднали класику,джаз і рок-н-ролл.Це групи *НАЙС*,*Емерсон*,Лайк енд Пеймер*,*Вандер Граф Дженерейшен*.Їхніми традиціями завдячують американські *Канзас* та європейські *Фокус*.Прогресивний рок -начисто позбавлений почуття гумору що в ряді випадків стає великим недоліком і негативно позначається на музиці.У силу критерію серйозності до представників прогресивного року складно долучити англійські групи *Роксі Мюзик* і *Софт мішен*-1-і відверто знущалися над собою і над своєю музикою,2-і відмовилися від граціозних сюїтних форм своїх композицій що теж було свого роду неприпустимим проявом гумору.Хоча формально обидві групи грали чистий прогресив. Аналогічно не вважалося виконавцями прогресивного року і такі групи-*Караван і Ганг* у музиці яких переважав джаз.

Psychedelic rock

Відомий під назвою *психоделіка* а також *кислий рок*(айсід рок)і Сан-Францизький саунд.По суті це вільні експерименти з музикою і музичними інструментами під впливом галюциногенів чи сильних психотропних засобів-так починалася ця музика.Пізніше психоделітичним роком стали називати будь-яку дивну музику,гармонії і тональності які відрізнялися від прийнятих(серед яскравих сучасних груп які є прикладом психоделіки це-Діед Кан Данс).Більшість найперших псигоделітичних груп такі як Гретфул Діед,Джеферсон Ейрплан і Квіксільвер Месенджер Сервіс вийшли із Сан-Франциско де знаходилася неформальна столиця американських хіпі.На Американську психоделію англійці відповіли Pink Floyd але ця група існувала 5р.фактично до *Дарк Сайд оф зе муд* коли саунд і загальна концепція Пінк Флоід перетерпіли серйозні зміни.Британські аналітики року наполягають на авторстві Англії бо 1-а по психоделіка була бітлівська *Туморов неве нов*1966р-*Револьвер*-усі ж бітли продемонстрували зерно цієї ідеї на диску*Робер соул*.Якби не було не вся *хімічна музика*-психоделія і не всі психоделії пишуться під впливом наркотиків.Значно важливіше що групи саме цього жанру почали  першими влаштовувати затяжні імпровізаційні концерти створивши тим самим асоціативний зв'язок між роком і джазом.Єдина група довгожитель що грає психоделію*Гретфул Діед* ці концерти і далі збирають повні стадіони.Багато хто з них стояв біля витоків психоделітичного року,зараз пішли інші напрямки як *фюжн* і *прогресивний рок*

Pank-rock

Корені панк-року просліджуються з 1-ї пол..60-х коли американські гаражні групи пробували дати відсіч *британському вторгненню*-це була динамічна агресивна музика,але її грали  і аматори і в такий спосіб відповідний удар лишився непоміченим.Тим більше що на думку фахівців елементи панку на американську земля занесли представники *британського вторгнення*(Кінг-групи якої композиція *ю реалі гот мі 64р) вважається 1 здобутком у стилі панк-року.Америка відреагувала на новий музичний напрямок 2-збірками *nuqqets* I *wild thihq*Розвіт панк-року припав на 70-і розсерджена англійська молодь вирішила сформувати інститут року обуржуазився і застигши у заданих рамках і практично на порожнім місці виник панк.Це була сира,різна і швидка музика з хаотичними змінами ритмічних структур і гармонії.Грали панк-рок аматори які не володіли навіть мінімальною музичною підготовкою і практикою,панк-музикант зобов’язаний був робити заяви що шокують,коротка чи довга стрижка,одягання у чорну шкіру-цей імідж не потерпів істотних змін і має хід сьогодні. Як соціальний феномен панк-рок може вважатися природною реакцією нижніх і середніх шарів населення на складності життя в постіндустріальну епоху,а основні компоненти цієї реакції-нігілізм,пасивний протест і агресивність.у США проповідниками панк-року були The stoqes MC5 I New York Dools.Безпосередньо перед вибухом панк-року в Англії деякі американські групи працювали в манері яку можна визначити як культивований панк-*телевізіон і Петі Сміт*,*Текінг Хедс*,*Ромонес*,по суті всі вони як модель творчості використовували гаражну долю60-х.Музика і позиція цих груп і виконавців дуже вплинула на англійський панк –рок і залишила відображення у таких анти хітах як*анархія ін зе U K*,(секс пістолс),Вайт Ріот(зе клаш)і Буредом(буз кокс). Прой шло небагато часу і панк –рок став таким же солідним інститутом як і ворожий їм ортодоксальний рок.Деякі музичні і ідеологічні принципи панку прижилися в новій хвилі а в США панк-рок став черговою модою причому музика була далеко не визначальним компонентом цієї моди. Незабаром стали виявляти слабкі сторони штучно створеного напрямку- зокрема майстерність виконання і форма вираження музичної думки що підмінювалася лише емоціями,у більшості випадків не самими прийнятними. Панк-групи не зуміли розвиватися музично хоча їхні інтелектуальні послання як правило відрізнялися глибиною і часто в лаконічній формі представляли свого роду *політінформацію*поточного моменту.Біг по колу привів до розпаду *Секс пістолс* після закінчення першого й останнього американського турне.*Зе клеш* згодом перетворився в групу етнічно –політичного фюжин-року.*Зе Буззкокс* пішли в панк-лірику але зрештою теж розпалися. Однак незважаючи на крах лідерів панку в напрямку сформувалися мінімальні вимоги до музики і її виконання тих хто прагне швидкої слави. Дуже багато прийомів панк-року прижилися у важкій музиці,фактично на інструментальній базі виникли хард-рок,треш і грандж. У даний час чистого панк-року не залишилося а ті напрямки у які проникнув панк-рок сповідують музику значно швидшу,голосу і більш політично- орієнтовану чим прототип.

 

Pop-rock

Музичний напрямок а також 1 із плинів поп-культури.Поняття *поп-рок* зявився наприкінці 70-х,коли стилістична палітра напрямків рок-музики значно збагатилася новими жанрами.Спочатку поп-роком називали будь-який стиль,що був не панк-роком,хард-роком і прогресив – роком. Пізніше поп-рок став синонімом поняття попса,тобто скоріше естрадного ніж фатального добутку,однак сьогодні так продовжують називати музику груп і виконавців що тяжіють до мелодійного,часто заангажованого,перевантаженою клавішами музику.Іноді термін поп-рок помилково застосовують до груп *мякого* чи софт-року.Але поняття поп-рок набагато ширше що припускає не тільки стилістикою,приналежність виконавців,але і деякою мірою його світогляд і образ існування. Поп-музика- це комерційна музика тобто музика що пишуть з наміром продати а не просто дати послухати друзям. Тому вимоги до музичного здобутку значно вищі ніж у інших жанрах-мелодія,ритм,голос,техніка виконання,аранжування-усе повинно залучати різного слухача з перших секунд. Яскраві представники поп-року- це Джо Кокер,Пол Маккартні,Ерік Клептон,Елтон Джон, хоча кожен з них у свій час зробив внесок у різні жанри,що ні в якому разі не можна було назвати попсовими.

 

New wawe

Зовсім безглуздий термін за допомогою якого музичні критики й до нині намагаються описати музику що прийшла на зміну панк-року-70-х *Нова Хвиля* -відгомін що можна знайти у сьогоднішній музиці-це звичайний поп- покладений на ритмічні структури панку(Карс,Група Блонде)групи які після 76-року що у суспільному розумінні не вкладаються в категорію *панк-рок* наприклад Tealkinq Heads I Pere Ubu-останню можна розглядати як сольний проект.Якщо абстрагуватися від сьогоднішнього мейстріма то *нью уейв*-швидше за все групи одягнене в щось цивільне на відміну від військового прикиду,металістів і денді-наворотів,ботаніків.

 

Latin rock

Умовний термін що описує манеру гри і саунд груп у чиїй музиці прослідуються латино-американські і карибські мотиви.(Сантана)

Industrial rock

*Індустріальний* чи *урбаністичний*рок. Для стилю *індастріал*-це більше техніка ніж музика-характерний переважно електронний інструментарій,аж до драм-машин і синтезованих звуків інструментів симфонічного оркестру,монотонна ритміка(4/4)і електронна фільтрація вокалу,вважається що корені індастріал-у музиці таких німецьких груп-як Kraftwek,Cat I Tangerine Drem,хоча сучасні виконавці «музики великих міст» мають в своєму розпорядженні новітні технології запису і відтворення звуку,та й палітра саунда стала багатшою.Типові представники-Nine Inch Nails,CMFDM.

Hard blues and rock

Носить умовний термін що описує особливості твору рок-музики.Твердий мелодично тонований твір заснований на сколюючі гітарі як правило називають хард-блюзом,хоч будь-який блюз зіграний в агресивній манері що атакує уже можна назвати хард-блюзом.Назвати групу чи музиканта який би грав хард-блюз важко(Гарі Мур,Бадді Гай)

Хард рок- дослівно твердий чи важкий рок.Поняття наскільки всеосяжне що багато хто не бачить різниці власне музикою і цим одним з її найбільш масових і популярних відгалужень.Різкості в рок музиці вистачало завжди перші рок-н-роли саме тому дратували слухачів що звикли до обтічної плавності передачі музичних ідей.Хард рок(примара)яка у композиціях поп-груп 1пол.60-х вперше прийняла відносну чітку форму в музиці таких груп Блу Чієр і Чем(хоча однозначно визначити авторство неможливе..Ідея дійсно носилася в повітрі елементи хард-року зявилися і у музиці *Бітлз*,Ролінг Стоунс*,*Ярдбірдс*.Композиції в стилі хард-рок викликають суб’єктивне відчуття ваги,що досягається за рахунок виділення ритм-секцій на передній план,що жадає від музикантів віртуозного володіння своїми інструментами(на зорі становлення поп-і рок-музики ритм- секція-ударні,гітара чи контрабас, виконувал допоміжну функцію а тут основне навантаження приходилося на клавіші і гітару.Але в хард- року крім «опуклості» ритм секції,усі вхідні в неї інструменти прямо зв’язані з мелодійним лідером-гітаристом чи клавішником тому тут не може бути імпровізації,бо беруть участь всі інструменти групи,створюючи цілісність і монолітність добутку.Як самостійний напрямок хард –рок використовувався наприкінці 60-х і завдяки тому що в закінченому виді його доніс до слухачів видатний гітарист Джімі Хендрік,хард-рок з тих пір пропускає виконання віртуозними інструменталістами що пішло на користь і музиці і шанувальникам.на початку 70-х зявилися групи велетні що блищали не тільки вагою свого хард-року,але і винятковим композиторським талантом і виконавською майстерністю –Led Zeppelin,Deep Purple,Black Sabbath,Nazareth,Granb Funk Railroad, і багато хто інші,майже 30р тому визначили закони  і рамки гарного тону хард-року сьогоднішнього дня.На закінчення можна сказати що синтез хард-року з іншими напрямками рок-музики як правильно дає цікаві результати-так зявився важкий арт-рок,харт-фюжин,важка психоделія,а також такі стилі,як гліттер-рок,важкий ритм-енд-блюз.

Heavy Metal

Важкий метал- перекладається словосполучення одне з відгалужень хард- року що набуло поширення у 80-і(Лед Зіплін,Діп Пейпле. Могутні гітарні рифи доведені до віртуозного соло,канонадні ударні,групи нової хвилі англійського важкого року- такі як Тігер Оф Пан Танг,Деймон Хед-розробили інструментальну структуру стилю що пізніше отримали розвиток у стилі треш-метал. До тепер існує плутанина у визначенні хард-року і важкого металу. Якщо у США- це поняття що поєднює і метал і хард-рок то в Англії класифікація дуже близика до нашої *Металіки*-за стандартами ця група металу. Імпровізація в цьому стилі зведена до нуля але часто поп-групи вводять в свої композиції складні зміни ритму(Металіка,Слаєр,Мегадез) У непідготовленого слухача виникає відчуття какофонії,хоча мова їде про ритмічну імпровізацію за духом дуже близьку ту яку досліджують серйозні сучасні композитори.Вираження *Хеві метал* уперше зявився у романі відомого американського письменника Вільяма Берроуза цей термін для опису різання незвичної музики.Широке поширення термін одержав після композиції американської групи *Степенвольф*,*Бон ту бі вілд* 1968р у якій є слова хеві-метал-грім важких знарядь.

Gospel

Популярний стиль 20-х(Томас Дорі) він 1 з перших аранжував церковні пісні(під популярні).Спочатку музика була категорично відкинута однак її прийняли в неортодоксальних чорних громадах і з тієї пори госпелс розвивався пліч-о-пліч з світською чорною музикою хоча даний напрямок завжди відрізнявся консерватизмом і функціонально має інші задачі.Вокальний стиль госпелс своїми коріння їде в спірічуєлс ізаснований на декламуванні бабтиських мотивів.Вокальні групи госпелс що склався у 40-50-і в таких групах завжди був виражений лідер що по манері міг виконувати стиль *Ду-уол*(Сем Кук, Клайд Макфатер)-ваме вони сприяли проникненню госпелс у поп-музику.Характерний саунд госпелс-різні вигуки співаків і крикливий орган з численними рефренами-сьогодні можна почути в музиці виконавців, здавалося б що не мають нічого загального з цим стилем,від Рея Чарльза,Стіві Уандера,Вена Морісона,Стінга.

Goth-rock

Скоріше емоційний ніж музикознавчий спосіб опису мзики і саунда що придумали і виконували британські групи(Джой Девісон).Готичний рок це похмура музика в якій схована лють, контрастність своїх творів за рахунок зєднань базового мінорного ряду з легкими гармоніями диско.Імідж- це чорний одяг багато гриму підведені очі,безкровне обличчя.У 80-і готичний рок перетерпів зміни його елементи стали включати у свої композиції і виконавці хард-року,симфо-року,Сучасні групи(Крістіан Діз,Діес Кан Данс).

Grunqe

Досить популярний напрямок хард- і панк-року що вийшов із надр студії звукозапису Сієтла США на поч.90-х.Це недбало аранжований здавлений звуком хард-рок з ритмічними фігурами панк-року.Грндж став популярним завдяки телеканалу МТV що протиставляв *розсерджених простиз хлопців з вулиці*,якими виглядали виконавці гранду-доглянутими і ситими героями мелодійного хард-року наприкінці 80-х заполонивши радіо і телеефір.Вважається що грандж став засобом художнього вираження загального песимізму що охопив молодь на поч..-90-х,що ріднить цей стиль з панк-роком кінця 70-х і рок-н-роломкінця 50-х усякий раз це була культурна революція проти музики попереднього покоління(групи Нірвана,Саунгаден).

Garaqe-rock
 

Так в Америці називали музику що грали музиканти ті що збиралися власного задоволення в гаражі ніхто з учасників не володів музичним досвідом-люди далекі від досконалості грубі невідшліфовані рок-н-роли виявлялися більш живими і цікавими ніж музика професіоналів(Iggy Pop and Stooges).

Fusion

Фактично від англійського означає сплав-це злаття 2-х чи більше музичних стилів(наприклад елементи класики і рок-аранжування інструментальних партій). Однак більшість груп яких класифікують як виконавців фюжн грають синтез джазу і року основоположником якого є джазовий трубач Майлс Девіс-він використав електроінструменти і ритми року в довгих джазових імпровізаціях(Чік Корія,Тоні Уільямсі).Сплав джазу і року,перемістивши акценти на рок що забезпечило стилю успіх у молодіжній аудиторії.В-70-і О.Коулмен відомий як віртуоз фрі-джазу зробив джаз-рок дюжин більш могутнім,динамічним і назвав свій варіант*гармонійний фюжн*.

Flamenko

Синтез класичного дюжин із латинським роком у результаті якого народжується прозора музика з характерними іспанськими тембрами(Ел Дімеола)

Folk-rock

Цей музичний напрямок оформився наприкінці 50-х коли ритмічні прийоми що одержували поширення в поп- музиці стали використовувати для народних мелодій.Один з відомих виконавців фольк-року став американський співак і композитор Боб Ділан,пік фольку припав на творчість Річі Хейвенса,Мелані.Музикознавець Алан Ламакс визначає цей стиль так *якщо в очищеної від аранжування рок-музиці слухач здатний хоча б фрагментально уловити народні мотиви виходить безумовно що ми маємо справу з фольк-роком.класичний приклад, «El Condor Pasa»(Поля Саймона,Артура Гарфанкела)

Fank

якщо гранично звузити поняття то фанк- це негритянська танцювальна музика з виділиними ударними та багатою поліритмією для якої характерна мінімальна мелодійність і активне синкопування.Джеймс Браун -60х,Букер Т.(слей оф фемелі стоун,*парламент*).Фанк із більш простим ритмом став ритмічною структурою стилю диско.У 70-і фанк перетворився у зневажливий термін-середовищі професійних музикантів мелодична убогість компенсується ритмічними викрутасами.У своєму первісному значенні термін фанк зник з побуту хоча використання цього стилю в композиціях останніх років говорить про те що музичне довголіття фанку гарантовано.

Death-metal

Деф-метал(смертельний метал) термін служить для опису екстремальних композицій треш-метал для яких поряд з ритмічними збивками класичного хард-рокового квадрату характерно і гранично висока швидкість виконання партій всіх інструментів у даний час став синонімом поняття хардкор.

Disco

Один із самих популярних танцювальних стилів 70-х ціль цієї музики змусити людей вийти на танцювальні площадки тому диско процвітав як студійна творчість увінчана на пластинках і далеко не як живі концертні шоу.Для всіх творів диско характерний акцентований монотонний ритм,фонове звучання ведучих інструментів чи гри оркестру(гітари,струнні,духові) і досить виразний вокал.Безліч видів диско евро-диско,диско-гембл(на честь плідного композитора Гембла) Диско прийшло всерйоз і надовго.З настанням 80-х і появою нових форм танцювальної музики як *нова хвиля*-хвиля диско вщухла.Сьогодні стосовно цього стилю спостерігаються ностальгічні спалахи інтересу що виражаються головним чином у виді масових переведань альбомів колишніх лідерів диско(-Донні Самер,Джорджа Мородера,Боні «М»).

Contry

Стосовно до популярної музики кантрі –рок-це музика американської глибинки. Сліди кантрі просліджуються в першій хвилі британських переселенців,що у свою чергу запозичили основи цієї музики у кельтів. Струнні інструменти,обов’язково скрипка,речитатив на тему краси рідної землі,особистої мужності,і нероздільної любові- такий був інструментарій і набір тем класичної кантрі-музики. Дана музична традиція вижила в замкнутих прошарках населення,і потрапивши на американський грунт придбала характерний танцювальний *акцент*.До початку 20ст.*гірська музика*-так спочатку звали кантрі в Америці,одні виконавці розділилися- робивши ставку на невеликі струнні оркестри.(напрямок блуграс) інші пішли по шляху виділеного вокалу де помітну роль грали елементи *госпелз*. Однок у міру розвитку техніки грамзапису у кантрі почали виразно бути присутніми теми характерні для поп-музики. Наприкінці 30-х Рій Екаф і його прихильники почали наближати кантрі до естради у формі великого оркестру і соло вокалу-вони включали в стиль блюз,джаз і навіть польку. Їх називали свінгуючими *кантріменами*. У 40-50-і у кантрі стала допускатися імпровізація і таке кантрі отримало назву кантрі-енд-вестерн.Але незважаючи на вплив блюзу і джазу,у кантрі дуже довгий час були під забороною ударні інструменти.У данай час класичне кантрі вважається так званий *ханкі-тонк*- у 59-60-р така модель цього напрямку кантрі створили –Хенк Уільямс,Джордж Джонс,Лоретта Лінк і Мерл Хеггард,хоча треба сказати,що в ті роки подібний гібрид розцінювали як смертельно небезпечний для кантрі. В 60-р коли коли такі виконавці рокабіли як Джері Льюїс і Джоні Кеш повернулися до своїх кантрі-коренів,молоді рок-музиканти на чолі з Бобі Діланом відкрили для себе цю музику і принесли її навзагал де до того традиційно звучав один лише рок. У той період завзято нові кантрі-музиканти,що не помічаються критикою,такі як Кріс Крістофесон,і настільки ж зневажувані витирани Віллі Нельсон і Уейлон Дженнінгс почали утворювати альянси з рок- виконавцями. Надалі кантрі-рок що грали музиканти,і модерн-кантрі злилися і сталі нероздільні. Численні запозичення з року і джазу створили стрімкий розвиток нових технологій звукозапису-кантрі як і раніше існує хоча назвати його численним складно.

Bleck-metal

Чорний чи похмурий метал,уперше цей термін зявився у західно-німецькій пресі-кількість груп,що грають хеві метал-рок-росло,і для спрощення своєї роботи журналісти умовно виділяли надзвичайно жорстокий хард-рок з шлюзовою основою-стиль запозичений з музики *Блек Метал*. Приблизно тобі ж англійські музикознавці ввели вираження *увайт метал*- тобто світлий чи життєстверджуючий метал-малися на увазі тексти пісень.Обидва терміни прижилися в пресі але незабаром виявилося що вони досить часто суперечать 1-одному-наприклад американська група *трейбел*-чисто музично припадає в категорію*блек метал*,але її тексти про *непокору злу насильства* відповідають критеріям *уайт метал*.Тому журналісти поступово відмовились від терміна *світлий метал* і перестали виділяти групи по текстовій ознаці.Залишилося лиш вираження *блек метал*-що означає суперважкий блюз.

Booqie

Скорочення від джазового терміну бугі-вугі яким описувалася манера гри не ф-но акцентовані чи гарячі восьмі долі що виконувались ліваю рукою.Вважається що 1 з перших почали грати чікагські піаністи Піт Джонсон і Джо Тернер,Фета Уолера.Етимологія слова бугі-вугі що випливає в 20-і р. відмінна вечірка з музикою в чорних називалася бугер-ругер і серед акторів цього терміна техаського кантрі-музиканта *сліпого* Лемона Джеферсона.У 60-і термін і прийом проникли в рок де одним із перших їх узяли на озброєння Кетен Хет і англієць Фоган,*Алмен Бразер Бенд*.

Blues

В основі практично будь-якої композиції рок-музики (крім європейського арт- року й авангарду) лежить видозмінений,трансформований до невпізнаності але все таки блюз-породжений чорношкірими жителями Америки всередині минулого століття. Традиційний блюз 12тактовога пісенна форма із синкопованими ритмами,що сковзають зниженими ступенями ладу.Так званий міський блюз склався наприкінці 19ст-поч.20-ст. Це життєстверджуюча музика,породжена з щиросердечного болю-це визначення блюзу з енциклопедії американського журналу.. Але коли мова їде про  блюз в рок-музиці то мається на увазі так званий гітарний блюз біля витоків якого стояли Бі Бі Кінг і Ті Улкер вони 1-виділили соло-гітару,пронісши в рок-музику віртуозну джазову техніку,слідом за ними блюз узяли на озброєння англійські групи як Yarbirds і Ролінгс Стонс,Блюз Брекерс-Джона Маяла,Сантана Бад. Блюз-як засіб музичного мислення сприяв технічному росту гітаристів і практично всі відомі сьогодні королі цього інструмента починаючи з Джимі Хендрікса і Еріка Клептона і закінчуючи Гарі Муром у тій чи іншій мірі присвятили себе блюзу.

Ambient

В цій музиці відсутні чи вміло сховані характерні для західної культури ритми і мелодичні структури. Часто ці твори викликають відчуття Сходу(Азії). Сьогодні можна зустріти в музиці самих різних представників року від Майкла Олфріда і Карлоса Сантани до готичного року.

Avant-garde

Досить безглуздий і незграбний термін покликаний описувати експериментальну музичну творчість. Часто,завдяки розпливчастості цього визначення під поняття авангард опуси дилетантів і просто бездарних людей.Ймовірно музичний авангард повинен був би бути деяким еквівалентом авангарду художнього,однак зараз цей термін застосовується всякий раз важко назвати стиль у якому працює той чи  інший музикант. Часто замість поняття використовується модернізм і мінімалізм.

Asid-house

Зєднання танцювальної музики(чи попси) з ідеологією хіпі в середині 80-х одержало назву ейсід –хавс.Поширення стиль набув у Великобританії де групи хавс року(хавсмартінс і стиль консі) намагалися ввести в свої композиції елементи деякої аристократичності *неорганізованості* і художнього безладдя по підходу це нагадувало зусилля груп американського андеграунду 60-х.

Acid-house

Ейсід (чи кислий тобто психоделічний рок). Так стали називати що одержав свій максимальний розвиток у рамках контркультурим хіпі в середині 60-х в США зокрема в Сан-Франциско. *Кислотою* в ті роки називали галюциногенний наркотик ЛСД,а до музики цей термін вдало підійшов тому що виконавці і аудиторія часто спілкувалися 1- з одним як би через аналогічний стан наркотичного сп’яніння. Вважається що соціальним підтекстом ейсід-року був протест проти цінностей суспільства як такого і його застарілих культурних цінностей. Типовим представником есід-року вважається ранні Гретфул Дед.

Afro-rock

Африканська музика чи музика джунглів- так називали рок-н-ролл на зорі його становлення,тому що з погляду білої людини,у цій музиці відчувається деяка звіринна-тобто небезпечна-логіка. В визначеному змісті це і була музика джунглів-барабани,різкі пронизливі гітари,вокал-бойовий клич,майже що племінні танці музикантів на сцені-усе це дуже нагадувало ритуал з життя народів тропічної Африки, і дійсно корені рок-н-ролу ідуть в африканську культуру з якої вони проросли в блюз і чорний госпелз а звітти вже в музику.Бо Діддлі,Хаулин Фулда. А потім в білий рок- Сантана,Ролінг Стонс вони ознаменували у такий спосіб присутність Африки в мистецтві Заходу. В даний час спостерігається повернення до тих самих коренів але він відбувається в зворотній послідовності сьогодні вже білі люди починають вирізати з своєї музики африканський компонент і робити його домінуючим, у творах часто для цього в групу запрошують носії африканської музичної культури і музику такого роду змішаних чорно-білих колективів стали називати афро –роком.